Про поезію...

Я вас люблю!

Я так вас розумію!

Відчую порух кожної душі.

Про це скажу сьогодні, як умію,

Для вас, про вас усі мої вірші!

* * *

Тут кожен твір - це часточка душі,

І неповторний кожен витвір!

Це фарби, ноти і вірші

З'єдналися в одній палітрі.

* * *

Всі пори року на усіх широтах

Калейдоскопом міняться в очах.

Вівальді це відобразив у нотах,

Я ж хочу розказати на словах!

Мої книги

Фотогалерея

Статті

10 з 831 Підписатися на RSS

Мамочко! я так тебе прошу!

Мамочко! я так тебе прошу!
Вийди на хвилинку з інтернету!
Я для тебе казку напишу,
Намалюю принца і карету!


Я для тебе печиво спечу,
Я великий, і давно все вмію.
Я з тобою в космос полечу,
Щоб здійснити найгарнішу мрію!


Мамочко! я так тебе люблю!
День і ніч! і літом, і зимою...
Вийди з інтернету, я не сплю,
І побудь хвилиночку зі мною.


...Павутина оповила нас,
І думки, і розум поглинає.
Бережіть дітей своїх! і час,
Бо життя - це мить, яка минає...


ID: 764244
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 05.12.2017 23:42:14

У хаосі добра і зла.


Не знаю навіть, Що й сказати -
О! Зупинись прекрасна мить?..
Тут має музика звучати,
Але душа чомусь мовчить.


В тенетах днів коловороту
Кудись летіла, бігла, йшла...
Та зникло відчуття польоту
У хаосі добра і зла.


Виважую всі за, і проти,
В бурхливих буднях суєти.
Примножую собі турботи,
Несу свої й чужі хрести...


Все - порівну, все справедиво?
І не хитнуться терези...
Мені привиділося диво
Колись, у відблиску сльози.


Ховаю серце від скорботи,
Шукаю іскорки тепла.
На білий аркуш срібні ноти
Я записати не змогла...
ID: 764222
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 05.12.2017 22:01:47

Машина часу

Машина часу віхолу крутила,
Мов білі коні мчали на манеж!
Дерева піднімали вгору крила,
В фантазії, розбурханій без меж!


А в хаті - тепло, тихо!..так, як треба!
Зелена лампа світить на столі...
Суворий грудень відкриває небо,
Щоб поміняти пору на землі.


...Звучать віршем забуті нотки літа,
І гріють серце іскорки тепла!
Не все на світі білим снігом вкрито,
Хоча зима, як бачите - прийшла!
ID: 763993
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження: 04.12.2017 20:15:40

Я хочу!

Я хочу! хочу справжньої зими!
Я хочу снігу білого й морозу!
О цій порі колись зустрілись ми
І сталися в житті метаморфози!


На вікнах білі квіти розцвіли,
Сніжинки вальс кружляли в заметілі!
З тобою ми щасливими були,
Від першої любові захмелілі!


І знов - зима! ці спогади, цей сніг!
На серці - тепло, на душі - красиво!
Звучить ледь чутно музика і сміх,
І я ловлю сніжинок біле диво!


В минуле всі дороги замело,
Повернення нема, і я це знаю...
Та, щастя у житті моїм - було!
І я його щороку зустрічаю!
ID: 763361
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 01.12.2017 15:07:08

З чистого листа

Золотим листочком помахала
Осінь, відійшовши в сиву даль.
Зимонька всі краплі позбирала,
Замість сліз виблискує кришталь.


День минув і раптом щось змінилось,
На душі, а чи в календарі?
В небесах віконечко відкрилось,
Закрутились в танці ліхтарі!


Перші білі жарти завірюхи,
Сипле сніг з дірявого мішка.
Одягає в білі капелюхи
Кожного кілочка і пенька.


А на ранок стало так святково,
Сліпить очі неба яснота.
Час - всі справи починати знову,
З чистого, як білий сніг, листа!
ID: 763215
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження: 30.11.2017 22:08:32


Блукає осінь

Блукає осінь між сумних дерев,
Дощем печаль на сіру землю сіє...
Де брати віру, із яких джерел?
І де шукати втрачену надію?


Нестерпну осінь змінює зима,
І стала зовсім непривітна хата.
Вже й не живу, а тлію крадькома,
Завжди у всьому в тебе винувата...


Хотіла заперечити тобі,
Та слів потрібних я не підібрала.
Душа втомилась в марній боротьбі,
Але тобі нічого не сказала.


Та, врешті решт - для чого це мені?
Ні радості, ні просвітку, ні волі.
На цьому світі я горю в вогні,
Чи кращої не заслужила долі?


Я вийду з дому і піду в світи,
Хай будь що буде - краще або гірше!
Що буде далі - не побачиш ти,
А я життя пізнаю зовсім інше.


Коли сади розквітнуть навесні,
Яскраве сонце серце відігріє.
І може щастя стрінеться мені,
Я тішусь тим, що вже про нього - мрію!
ID: 762628
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 27.11.2017 19:47:40

Пам*ять

Мої батьки пережили тридцяті...
Страшенний голод лютував в селі.
Їх спогади - це сум і холод в хаті,
і ні скоринки хліба на столі.


Дорослими вони ставали рано,
У них дитинства майже не було.
На все життя лишились в серці рани,
Померло в муках ледь не все село...


А ми малі це дуже добре знали,
Втішались тим - що тато й мама є!
І хліб святий ми змалку шанували,
І дякували за життя своє.


Тож хай нащадки наші пам"ятають,
Трагедії заморених людей.
Хай голоду і холоду не знають,
Хай Бог оберігає їх дітей...


Мої батьки пережили той голод...
І Україна теж пережила!
Помолимось за те, щоб більш ніколи,
На світі не було такого зла!
ID: 762262
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 25.11.2017 17:34:14



Майдан

Пам"ятаймо Майдан!
Він тепер буде з нами - повсюди!
Те, що сталося там, не повинно піти в забуття,
Як страждали від ран і вмирали нескорені люди,
Україна свій шлях обирала у нове життя.


Пам"ятаймо Майдан!
Він піднявся, щоб віхи змінити.
Вибух гніву прийшов у призначений долею час.
Розпочати з нуля - ми повинні навчитися жити,
Пам"ятаючи тих, хто віддав найдорожче - за нас!


Пам"ятаймо Майдан!
І нікому тепер не згасити,
Світло сонця й небес - кольори цих живих прапорів!
В українських серцях будуть вічно героями жити,
Ті, хто перший в бою за країну у небо злетів!..
ID: 761976
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 23.11.2017 23:43:04

Прозріння


Холодні очі, знічена душа...
О! краще б ми не бачились з тобою!..
Зробилось враз не варте і гроша,
Моє життя отруєне любов"ю...


Шкода... Вірші, присвячені тобі
Спалю дотла і попелом розвію.
Хай серце заспокоїться в журбі,
Бо дуже швидко рвати я не вмію.


Мені так жаль змарновані роки,
Що довелося в самоті прожити...
Прозріння час і пізній, і гіркий,
Але він врешті мусить наступити!


О! краще б я не бачила тебе!..
Щоб пам"ять зберегла щасливі миті.
Та... сяє сонце! небо голубе,
А я уже без тебе йду по світі!
ID: 761961
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 23.11.2017 22:22:54

Всесвіт

У маленькому Всесвіті кожної долі
Є планети свої, і свої небеса.
Кожна хвиля подій піднімає поволі,
І у кожній порі - неповторна краса!


Між галактик людських пропливають століття,
І нема перехресть паралельних орбіт...
Але кожне життя - це таке розмаїття!
Подарунок небес - так влаштований світ!
ID: 761582
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 21.11.2017 21:34:51

Відгуки і коментарі

Додати свій відгук