Статті

Пам*ять

Мої батьки пережили тридцяті...
Страшенний голод лютував в селі.
Їх спогади - це сум і холод в хаті,
і ні скоринки хліба на столі.


Дорослими вони ставали рано,
У них дитинства майже не було.
На все життя лишились в серці рани,
Померло в муках ледь не все село...


А ми малі це дуже добре знали,
Втішались тим - що тато й мама є!
І хліб святий ми змалку шанували,
І дякували за життя своє.


Тож хай нащадки наші пам"ятають,
Трагедії заморених людей.
Хай голоду і холоду не знають,
Хай Бог оберігає їх дітей...


Мої батьки пережили той голод...
І Україна теж пережила!
Помолимось за те, щоб більш ніколи,
На світі не було такого зла!
ID: 762262
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 25.11.2017 17:34:14



Немає коментарів

Додати коментар